Освітня программа

Дата: 18.03.2025 10:12

Кількість переглядів: 11

Лебединська гімназія з початковою школою №4

Лебединської міської ради Сумської області

ЗАТВЕРДЖУЮ

директор Лебединської гімназії

з початковою школою №4 

____________Олена ДУБОВИК

 30.08.2024 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

ЛЕБЕДИНСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ З ПОЧАТКОВОЮ ШКОЛОЮ № 4 

ЛЕБЕДИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НА 2024/2025 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

ЗМІСТ

РОЗДІЛ І

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 3-7

РОЗДІЛ ІІ

ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧАТИ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАММОЮ 8-9

РОЗДІЛ ІІІ

ПЕРЕЛІК ВАРІАНТІВ ТИПОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ПЛАНІВ ТА МОДЕЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ 10-16

РОЗДІЛ ІV

ОПИС ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНІМИ ГАЛУЗЯМИ 17 - 23

РОЗДІЛ V

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕССУ 24-25

РОЗДІЛ VІ

ОПИС ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ 26-29

ДОДАТОК

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН 30-40

РОЗДІЛ І

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Комунальна установа Лебединська гімназія з початковою школою №4,  м. Лебедин, Сумської області знаходиться в міській комунальній власності, є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в установі банку, печатку, штамп, ідентифікаційний номер. Засновником навчального закладу є Лебединська міська рада.

Юридтична адреса: Україна, Сумська область, м.Лебедин, 42200, вул. Святоюріївська, 1.

Телефон: +38 (05445) 2-06-64.

Ліцензований обсяг прийому – 350 осіб.

Мова навчання – українська.

 Директор гімназії  –  Дубовик Олена Сергіївна, учитель вищої категорії.

Лебединська гімназія з початковою школою №4 Лебединської міської ради Сумської області керується:

Конституцією України;

Законом України «Про освіту»;

Законом України «Про повну загальну середню освіту»;

інших законодавчих актів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства освіти і науки України, органів місцевого самоврядування, власного статуту.

Головною метою освітньої діяльності гімназії є надання якісної базової загальної середньої освіти дітям шкільного віку м.Лебедина та Лебединської громади, забезпечення їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості, через формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Основним засобом реалізації мети гімназії є формування  в учнів компетентностей, визначених Законом України «Про освіту» та державними стандартами.

Основними завданнями гімназії є:

• впроваджувати інноваційні технології навчання, як найважливіші інструменти, за допомогою яких нова освітня парадигма може бути впроваджена до життя;
• викладати навчальні предмети (інтегровані курси) способами, що є найбільш прийнятними для осіб відповідного віку, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами;
• використовувати розвиваючі засоби й методи навчання, що враховують вікові освітні особливості учнів та сприяють успішному засвоєнню змісту навчання і розвитку дитини, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами;
• сприяти постійному вдосконаленню знань і навичок особистості, розвитку творчих здібностей відповідно до потреб часу;
• забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів;
• створити безпечні та психологічно комфортні умови освітнього процесу на основі використання здоров’язбережувальних технологій;
• створити в гімназії атмосферу толерантності, довіри, взаємоповаги для посилення мотивації здобувачів освіти до навчання, для розвитку здатності до самоосвіти, до навчання впродовж життя;
• створити умови для здобуття громадянської освіти, спрямованої на формування компетентностей громадянського суспільства, забезпечення верховенства права, прав і свобод людини і громадянина;
• вести подальший розвиток тісної співпраці гімназії та батьківської громадськості на основі «педагогіки партнерства».

Освітня програма, що реалізується в гімназії, спрямована на: формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток у здобувачів освіти національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної  культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби здобувачів освіти до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Реалізація освітньої програми гімназії здійснюється через два рівні освіти: початкова освіта тривалістю чотири роки та базова середня освіта тривалістю п’ять років.

Освітня програма Лебединської гімназії з початковою школою №4 Лебединської міської ради Сумської області розроблена з урахуванням нормативних документів, а саме:

• основних вимог  Конституції України;
• Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»;
• Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», від 19.06.2022 №2315-ІХ «Про внесення зміни до розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану».
• Постанов КМУ від 23 липня 2024 року №841 «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні», від 24.07.2019 року №688 «Про внесення змін до Державного стандарту початкової освіти», від 23.11.2011 №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», від 15.09.2021 року №957 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти»,  від 26 лютого 2020 №143 «Про внесення змін до деяких  постанов Кабінету Міністрів України».
• Розпоряджень КМУ від 14 грудня 2016 р. №988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; від 17.04.2019 № 251-р «Про внесення змін до п. 24 плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», від 22.08.2018 № 592-р «Про внесення змін до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 №988 і від 13 грудня 2017 №903».
• наказів МОН України:

• від 12.08.2022 №743-22 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 та 3-4  класів закладів загальної середньої освіти»;
• від 19.02.2021 №235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти» в редакції наказу від 09.08.2024 №1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»;
• від 20.04.2018 року №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»;
• від 16.04.2018 №367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти»;
• від 20.02.2002 року №128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх навчальних шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах»;
• від 13.07.2021 №813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти»; 
• від 02.08.2024 року №1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання»;
• від 21.08.2013 №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»;
• від 15.05.2023 №563 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні» зі змінами, внесеними наказом від 13.06.2024 №836 «Про внесення змін у методичні рекомендації щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні»;
• від 13.04.2011 року №329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»;
• від 07.08.2024 №1112 «Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні»;
• від 12.04.2024 №504 «Про надання грифа «Рекомендовано міністерством освіти і науки України» модельним навчальним програмам для закладів загальної середньої освіти»;
• від 25.06.2018 року № 677 «Про затвердження Порядку створення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти»;
• від 05.02.2024 №124 «Про надання грифа «Рекомендовано МОН України» підручникам для 7 класу закладів загальної середньої освіти».

• Положень про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН України від 12.01.2016 №8 (у редакції наказу МОН України від 10.07.2019 року №955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.08.2019 за №852/33823; про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН України від 08.09.2020 року №1115, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2020 року за №941/35224; про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН України від 23.04.2019 №536, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.05.2019 за №547/33518.
• Листів МОН України від 23.08.2024 № 1/15281-24 «Про  організацію 2024/2025 навчального року в закладах загальної середньої освіти», від 27.10.2023 №1/16742-23 «Про застосування державної мови у сфері освіти», від 03.08.2023 №1/11479-23 «Про методичні рекомендації «Безпечне освітнє середовище: надання індивідуальної підтримки учням з ООП під час підготовки до реагування на надзвичайні ситуації»», від 15.06.2022 №1/6435-22 «Щодо забезпечення освіти осіб з ООП», від 10.06.2022 №1/6267-22 «Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України», від 29.03.2022 №1/3737-22 «Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні», від 05.06.2024 №1/9930-24 «Про надання роз’яснень щодо формування 1-х класів з 01.09.2024 та розподілу освітньої субвенції», від 16.04.2022 №1/4202-22 «Щодо зарахування до 1-го класу закладів загальної середньої освіти», від 30.08.2024 року №1.1/15776-24 «Про інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів/ інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2024/2025 навчальному році».
• Санітарного регламенту, затвердженого наказом МОЗ від 25 вересня 2020р.  №2205 «Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за № 1111/35394 (зі змінами). 
• Статуту закладу.
• Іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, наказами Міністерства освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, іншими нормативно-правовими актами.

У 2024/2025  навчальному році у закладі функціонує 9 класів:               

• 1-4 класів – 4;
• 5-9 класів – 5.

Відповідно до постанови КМУ від 23 липня 2024 року 841 «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні», освітній процес у 2024/2025 навчальному році розпочинається в День знань 2 вересня 2024 року та закінчується 30 червня 2025 року.

Відповідно до закону України «Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» на період тривалості воєнного стану призупиняє дію положення частини третьої статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» в частині тривалості освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти не менше 175 навчальних днів. Тому  2024/2025 н.р. може тривати більше або менше 175 днів, при умові повного виконання навчальних програм.

Розпочинається у День знань – 2 вересня.

Закінчується  30 червня наступного року.

Тривалість канікул протягом навчального року – мінімум 30 календарних днів.

Семестрова система у закладі включає в себе 4 четверті, об’єднані в 2 семестри.

Система навчання передбачає 4 канікулярних періоди:

• осінні канікули – з 28.10.2024 по 03.11.2024;
• зимові канікули – з 28.12.2024 по 12.01.2025;
• весняні канікули – з 24.03.2025 по 30.03.2025;
• літні канікули – з 31.05.2025 по 31.08.2025 року.

На тривалість і дати канікул може вплинути стан дії воєнного стану.

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі за очною та поєднання з дистанційною формами навчання (за змішаним режимом).

При організації змішаної форми навчання у гімназії запроваджується гнучкий графік початку занять для різних категорій учнів з метою уникнення скупчення учасників освітнього процесу та мінімізацією потоків учнів.

Тривалість уроків:

              -        у 1-ому класі – 35 хв;

              -        у 2-4-ому класах – 40 хв;

              -        у 5-9-ому класах – 45 хв.

         Тривалість перерв між навчальними заняттями відповідає вимогам Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020 року №2205.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про освіту» загальна середня освіта в гімназії  організована за інституційною (очною/денною) формою, за потреби гімназія може організувати індивідуальні форми здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), педагогічний патронаж), реалізовувати індивідуальну освітню траєкторію учня.

Індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж) форма навчання організовується відповідно до Положення про індивідуальну форму навчання в системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН України від 10.07.2019 року №955, листа МОН  України від 15.06.2022 №1/6435-22 «Щодо забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами».

Формат навчання залежить від безпекової ситуації в Україні. Відповідно до рекомендаційних положень листа МОН України від 23.08.2024 №№ 1/15281-24 «Про   організацію 2024/2025 навчального року в закладах загальної середньої освіти», освітній процес в очному режимі запроваджується в приміщеннях або будівлях закладу освіти тільки в межах розрахункової місткості споруд цивільного захисту, що можуть бути використані для укриття учасників освітнього процесу в разі включення сигналу «Повітряна тривога» або інших відповідних сигналів оповіщення. Якщо потужності споруд цивільного захисту є недостатніми для укриття для всіх учасників освітнього процесу, то він  може бути організований  шляхом розподілу навчального часу в межах годин (змін) упродовж дня, тижня, місяця або семестру.

Під час освітнього процесу, що відбуватиметься в очному або змішаному режимах, у разі здійснення сигналу «Повітряна тривога» або інших сигналів оповіщення, керівництво гімназії, учителі забезпечують переривання процесу навчання, що здійснюється в приміщенні гімназії, та організовують швидку евакуацію дітей в укриття за раніше відпрацьованим алгоритмом дій.

У залежності від безпекової ситуації в Україні, форма організації освітнього процесу може змінюватися впродовж навчального року.

Під час  воєнного стану в Україні, виникнення епідемічної ситуації, введення протиепідемічних заходів та  неможливості здобувачам освіти відвідувати гімназії, навчання учнів здійснюється з використанням технологій дистанційного навчання згідно з Положенням про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом МОН України від 08.09.2020 року №1115, відповідно до навчального плану та розкладу уроків.

Освітня програма спрямовується на формування й розвиток ключових і предметних компетентностей учнів, тобто їхню здатність успішно вирішувати різні проблеми, з якими вони зустрічатимуться в реальних виявах своєї життєдіяльності – навчальної, професійної, громадської тощо.

Управлінський аспект зміщується з контролю й оцінювання предметних знань, умінь і навичок у бік діяльнісно вмотивованого здобутку – рівня сформованості компетентностей як інтегрованого результату освіти, що має вимірюватися в процесі навчання.

Усвідомлюючи необхідність відстеження рівня оволодіння компетентностями, управлінські процеси мають орієнтуватися на реалізацію наступних функцій: аналітико-прогностичної, планування, організаційно-координаційної, регулятивно-консультативної, контрольно-діагностичної.

Аналіз реалізації освітньої програми відбуватиметься відповідно до Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти Лебединської гімназії з початковою школою №4 Лебединської міської ради Сумської області, схваленого на засіданні педагогічної ради (протокол № 1 від 30.08.2024) за чотирма напрямами:

• «Освітнє середовище закладу освіти»;
• «Система оцінювання здобувачів освіти»;
• «Педагогічна  діяльність педагогічних працівників гімназії»;
• «Управлінські процеси закладу освіти».

Для вивчення якості реалізації освітньої програми використовуватимуться такі методи збору інформації як:

• опитування (анкетування учасників освітнього процесу, індивідуальне та групове інтерв’ю);
• вивчення документації (річний план роботи, протоколи засідань педагогічної ради, класні журнали тощо);
• моніторинг (навчальних досягнень здобувачів освіти, педагогічної діяльності, управлінських процесів, освітнього середовища);
• спостереження (за використанням освітнього середовища, навчальними заняттями);
• аналіз даних та показників, які впливають на освітню діяльність: (кадрове забезпечення освітньої діяльності, система оцінювання навчальних досягнень учнів, підсумкове оцінювання учнів, фінансування гімназії, кількісно-якісний кваліфікаційний склад педагогічних працівників).

РОЗДІЛ ІІ

ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧАТИ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Відповідно до пункту 4 ст. 12 Закону України «Про освіту» початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на початок поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року згідно Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу МОН України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у гімназії на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.

У гімназії створені 8 класів з інклюзивним навчанням, де навчаються 12 учнів з ООП,  з  метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання їх соціалізацію та інтеграцію в суспільстві.

Інклюзивні класи в гімназії відкриті на підставі заяви одного з батьків (інших законних представників) учнів та висновків про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, що надається  інклюзивно-ресурсним центром. Інклюзивне навчання здійснюється  з урахуванням визначених  труднощів дітей з ООП  та рівнів підтримки зазначених у висновках  ІРЦ.

Організація інклюзивного навчання у гімназії здійснюється відповідно до ст. 20 Закону України «Про освіту», ст. 7 та 26 Закону України «Про повну загальну середню освіту», Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021р. №957 (зі змінами затверджених постановою Кабінету Міністрів України від  26 квітня  2022 р. №483).

Освітній процес у класах з інклюзивним навчанням здійснюється відповідно до типових навчальних планів освітніх закладів, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з ООП.

Відповідно до Порядку організації інклюзивного навчання для учнів, які потребують підтримки в освітньому процесі, у  гімназії формуються команди психолого-педагогічного супроводу до складу яких обов'язково входить представник інклюзивно-ресурсного центру.

Для організації інклюзивного навчання учня команда супроводу протягом двох тижнів з початку навчання складає його індивідуальну програму розвитку за формою, визначеною Порядком, програма розвитку підписується всіма членами команди, одним з батьків (іншим законним представником) учня та затверджується керівником закладу освіти, а також переглядається не рідше ніж двічі на рік та враховується педагогічними працівниками під час освітнього процесу в інклюзивному класі.

Учням відповідно до рівня підтримки, рекомендацій, наданих фахівцями ІРЦ у висновках та індивідуальної програми розвитку надаються психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги (допомога) у вигляді занять. Корекційно-розвиткові заняття проводяться педагогами, які мають спеціальну освіту. Кожен учень має індивідуальний розклад корекційно-розвиткових занять.

Особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу в класах з інклюзивним навчанням забезпечує асистент вчителя. Посадові обов'язки якого визначаються його посадовою інструкцією, розробленою відповідно до вимог чинного законодавства, а індивідуальні соціальні та соціально-побутові потреби учнів, за необхідності, забезпечуються асистентом учня (асистентом учня може бути один з батьків (інший законний представник), особа, уповноважена ними, або соціальний працівник, що надає послугу супроводу під час інклюзивного навчання).

Оцінювання навчальних досягнень дітей з ООП здійснюється згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів (накази МОН України від 13.07.2021 №813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти», від 21.08.2013 №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти») та обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою.

РОЗДІЛ ІІІ

ПЕРЕЛІК ВАРІАНТІВ ТИПОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ПЛАНІВ ТА МОДЕЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ.  ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

Навчання здійснюється за освітніми програмами, затвердженими МОН  України, Інститутом модернізації змісту освіти та підручниками, що за результатами конкурсного відбору отримали гриф «Рекомендовано для використання в закладах загальної середньої освіти».

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітній процес у закладі І ступеня організовано за Типовими освітніми програмами, розробленими  під керівництвом Савченко О.Я.

Програми визначають загальний обсяг навчального навантаження на тиждень, забезпечують взаємозв’язки окремих предметів, їх інтеграцію  та логічну послідовність  вивчення, які будуть подані в рамках навчальних планів:

Модельні навчальні  програми для 5-9 х класів:

Типові освітні програми для 8-9 класів:

Освітня програма окреслює підходи до організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державними  стандартами.

 Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень, забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором, їх інтеграцію та логічну послідовність вивчення, які будуть подані в рамках навчальних планів.

Загальний обсяг навчального навантаження на рік у 1-4 класах відповідає вимогам, визначеним у Державному стандарті початкової освіти та становить 3500 годин:

• у 1-му класі 805 годин;
• у 2-му класі – 875 годин;
• у 3-му класі – 910 годин;
• у 4-му класі – 910 годин.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-7-х класів – 3500 годин/навчальний рік:

• у 5-му класі - 1085 годин/навчальний рік;
• у 6-му класі - 1190 годин/навчальний рік;
• у 7-му класі – 1225 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 8-9-х класів закладу загальної середньої освіти складає 2467,5  годин/навчальний рік:

• для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік;
• для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладу.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого та другого рівнів освіти, установлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме навчальне навантаження здобувачів освіти встановлене відповідно до вимог Закону України «Про повну загальну середню освіту», з урахуванням вимог Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020 року №2205 та охоплює інваріантну та варіативну складові.

Інваріантна складова забезпечує реалізацію змісту освіти на рівні стандарту та залежно від обраного профілю навчання, розрахована на формування у кожного учня ключових компетентностей; варіативна складова поділена на блоки: збільшення годин на вивчення предметів інваріантного складника, запровадження курсів за вибором і факультативів та індивідуальні заняття.

З метою забезпечення виконання Державних  стандартів  освіти забезпечено викладання предметів інваріантної складової, що визначені Типовими освітніми програмами для кожного класу, в повному обсязі.

Варіативна  складова  навчального плану сформована відповідно до типу гімназії, запитів учнів, якісного складу педагогічних кадрів, навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення.

Ураховуючи індивідуальні освітні потреби учнів, рішенням педагогічної ради (протокол №1 від 30.08.2024) конкретизовано варіативну складову навчального плану, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, індивідуальні, групові та факультативні заняття, оцінювання яких буде проводитися вербально.

У 2024/2025 навчальному році здобувачі освіти 1-4-х класів працюватимуть за типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом Савченко О.Я.

Особливості освітньої програми у 1-4 класах початкової школи полягають у структуруванні змісту початкової освіти за освітніми галузями та представленні його інтеграції в навчальних предметах, що визначені навчальним планом. Запропонована у програмі інтеграція забезпечує умови для формування в молодших школярів цілісної картини світу, здатності сприймати предмети і явища різнобічно, системно та визначати практичне застосування вивченого.

Освітню програму для 1-4 класів укладено за такими освітніми галузями:

• мовно-літературна, зокрема: українська мова, іншомовна освіта;
• математична;
• природнича;
• технологічна;
• інформативна;
• соціальна і здоров’язбережувальна;
• громадянська та історична;
• мистецька;
• фізкультурна.

Інтеграція змісту та видів діяльності різних освітніх галузей відбувається навколо тем та проблемних питань природничого та соціокультурного змісту. Математичні та мовні уміння при цьому відіграють інструментальну роль та виступають засобами вирішення проблемних ситуацій, пізнання світу, фіксації результатів досліджень. У навчальних програмах з української та іноземної мов, математики, мистецтва, фізичної культури окреслюється поступовий розвиток умінь (шлях досягнення очікуваних результатів навчання) у межах кожної змістової лінії.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми використовуються внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Мовно-літературна освітня галузь в 1 класі реалізується через інтегрований курс «Навчання грамоти», в 2,3,4  класах через навчальні предмети «Українська мова», «Читання».

Математична освітня галузь реалізується через предмет «Математика».

Громадянська та історична, соціальна та здоров’язбережувальна, природнича, реалізується через інтегрований предмет «Я досліджую світ». Розподіл годин в рамках цього інтегрованого курсу розподіляється наступним чином:

громадянська та історична – 0,5 години;

соціальна та здоров’язбережувальна - 0,5 години;

природнича – 2 години.

Технологічна освітня галузь реалізується через навчальний предмет «Дизайн і технології», інформатична – через предмет «Інформатика» (починаючи з 2 класу), мистецька галузь – через інтегрований курс «Мистецтво» (предмети «Образотворче мистецтво» та «Музичне мистецтво»). Фізкультурна галузь реалізується через предмет «Фізична культура.

Навчальний план охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову, де передбачені години на вивчення окремих предметів інваріантної складової  та запровадження курсів за вибором.

Години варіативної складової передбачено:

• на впровадження курсів за вибором:

 Плануються визначений курс за вибором у  розкладі уроків після предметів інваріантної частини  навчального плану. Домашні завдання з курсів за вибором не задаються.

Облік занять з курсу за вибором здійснюється на сторінках класного журналу. Навчальні досягнення учнів з обраного предмету варіативної складової не оцінюються.

При очній формі навчання згідно з листом МОН України від 02.04.2018  №1/9-190 «Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи» різниця в часі навчальних годин 1-4-х класів компенсується збільшенням тривалості перерв між уроками.  Додатковий облік і компенсація навчального часу в початковій школі у 2024/2025  навчальному році не проводиться.

При проведенні уроків з використанням технологій дистанційного навчання у 1-4 класів різниця в часі навчальних годин компенсується проведенням ранкових зустрічей, індивідуальних та групових консультацій зі здобувачами освіти з предметів.

Протягом навчального року у 1-4-их класах  проводиться  навчально-пізнавальна, пошуково-дослідницька  практика, яка передбачає активну діяльність учнів у школі та поза її межами, реалізацію проєктів, екологічних акцій тощо.

Навчально-пізнавальна практика у початковій школі організовуються з тих предметів, з яких вона передбачена  навчальними програмами  та обліковуються у класних журналах на сторінках, відведених на предмети.

Для здобувачів освіти 5-9-х класів навчальний план на 2024/2025 н.р. складено  за  Типовими освітніми  програмами, затвердженими МОН України.

У 2024/2025 н.р. 5-7-ті класи, працюють за навчальним планом  для 5-7-х класів з українською мовою навчання поданому у додатку №3 до Типової освітньої програми відповідно до наказу МОН України від 09.08.2024 №1120 «Про зміни до типової освітньої програми для 5-9 класів загальної середньої освіти».

Кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі, відповідно до пункту 26 Державного стандарту, визначено в межах заданого діапазону «мінімального» та «максимального» навчального навантаження.

Реалізація освітньої галузі «Мовно-літературна» відбувається через навчальні предмети українська мова, українська література, зарубіжна література, англійська мова.

На вивчення української мови 5-6 класів відводиться 4 години на тиждень/140 годин на рік, у 7 класі – 3 години на тиждень/ 108 годин на рік. Мета предмета полягає у формуванні компетентного мовця.

На вивчення української літератури  відводиться 2 години на тиждень/70 годин на рік і зарубіжної літератури 2 години на тиждень/70 годин на рік. Відповідно предмети «Українська література» та «Зарубіжна література», окрім формування читацьких умінь і навичок, сприяють підвищенню рівня володіння державною мовою, формуванню якостей компетентного мовця здобувачів освіти через знайомство з основними літературними здобутками митців класичної та сучасної художньої (української і зарубіжної) літератури.

Зміст англійської мови в межах 4 годин на тиждень спрямований на засвоєння учнями особливостей міжкультурного діалогу, набуття ними навичок обслуговувати свої потреби засобами англійської мови, спілкування англійською мовою задля спільного розв’язання життєвих проблем.

Реалізацію освітньої галузі «Математична» у 5-6 класах у межах 5 годин на тиждень забезпечує навчальний предмет «Математика», спрямований на формування математичної компетентності здобувачів освіти, а також на розвиток логічного й алгоритмічного мислення. 

Освітня галузь «Природнича» реалізуватиметься через інтегрований курс «Пізнаємо природу» (2 години на тиждень/70 годин на рік), який забезпечує наступність між початковою і базовою освітою і закладає основу для подальшого розподіленого вивчення природничих предметів. 

Освітня галузь «Соціальна та здоров’язбережувальна» реалізуватиметься через інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» 1 годині на тиждень/35 годин на рік та предмета «Етика» 1 година на тиждень/35 годин на рік, які направлені на формування компетентностей, що сприяють соціальній і міжособистісній взаємодії, розвитку й збереженню здоров’я і безпеки через самоусвідомлення уміння вчитися, підприємливість, професійну соціалізацію особистого життя для власного й суспільного добробуту.

Освітня галузь «Громадянська й історична» реалізуватиметься через навчальний предмет у 5 класі «Вступ до історії України та громадянської освіти» у межах 1 години на тиждень/35 годин на рік, у 6 класі Інтегрований курс «Історія України. Всесвітня історія» у межах 2 години на тиждень/70 годин на рік, у 7 класі навчальні предмети «Історія України» у межах 1 години та «Всесвітня історія» - 1 година на тиждень, направлених на формування розуміння цінності людини, її ідентичності, прав людини, принципів взаємодії людей в спільнотах на різних історичних етапах; формування навичок конструктивної взаємодії в суспільстві для забезпечення сталого розвитку; формування особистості патріота України з активною громадянською позицією.

Реалізацію інформатичної освітньої галузі забезпечує навчальний предмет «Інформатика» з розподілом 2 години на тиждень/70 години на рік, метою якого є розвиток особистості учня, здатного використовувати цифрові інструменти і технології для розв’язання проблем, розвитку, творчого самовираження, забезпечення власного і суспільного добробуту, критично мислити, безпечно та відповідально діяти в інформаційному суспільстві.

Освітня галузь «Мистецька» для 5-7 класів реалізуватиметься через інтегрований курс «Мистецтво» (2 години на тиждень/70 годин на рік)  направлена на забезпечення особистісного, духовного, національного, творчого розвитку і формування компетентностей для художньо-творчого самовираження учня в процесі освоєння мистецьких надбань людства.

Освітня галузь «Технологічна» реалізуватиметься через предмет «Технології» який забезпечує формування в учнів художніх здібностей і творчих умінь, розвиток художньо-образного, абстрактного, критичного й технічного мислення, набуття ними досвіду застосовувати набуті навички під час різних видів діяльності. На вивчення предмету у 5-6 класі виділено 2 години на тиждень/70 годин на рік, у 7 класі – 1 година на тиждень.

Освітня галузь «Фізкультурна» буде реалізуватися через предмет «Фізична культура» упродовж 3 годин на тиждень/105 годин на рік, з метою  забезпечення гармонійного фізичного розвитку особистості учнів.

У 2024/2025 навчальному році 8-9 класи працюють за навчальним планом  закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою, Типової освітньої програми затвердженої  наказом МОН  України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

Навчальні плани передбачають реалізацію освітніх галузей Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, через окремі предмети інваріантного складника, що визначені Типовими навчальними планами для кожного класу, у повному обсязі. Навчальні плани цих класів з часовим розподілом годин на тиждень щодо вивчення предметів подані в додатках.

Українська література у 8-9 класах  викладаються по 2 години на тиждень та зарубіжна літератури в 8-9-х класах по 2 години на тиждень.

У межах галузі «Суспільствознавство» у 8-9-х класах викладатимуться окремі предмети «Історія України», «Всесвітня історія», у 9-х класах ще вводиться предмет «Основи правознавства».

У 8–9-х класах – інтегрованим курсом «Мистецтво». На їх вивчення виділено по 1 годині на тиждень.

У межах освітньої галузі «Математика» у 7-9 класах реалізація галузі відбуватиметься через навчальні предмети «Алгебра» та «Геометрія».

У 7 класі 3 години «Алгебри» та 2 години «Геометрії», а у 8-9 класах на її вивчення відводиться окремі предмети по 2 години на тиждень. 

Освітня галузь «Природознавство» реалізуватиметься у 7-9-х класах – через предмети «Біологія», «Географія», «Фізика» та «Хімія».

У межах освітньої галузі «Технології» у 7-9-х класах викладатимуться навчальні предмети «Трудове навчання», «Інформатика».

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» буде реалізуватися через навчальні предмети «Фізична культура» і «Основи здоров’я» 7-9-х класах.

На вивчення фізичної культури у всіх класах відводиться 3 години на тиждень.

Обсяг домашніх завдань визначається згідно з Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти (затвердженим наказом МОЗ від 25.09.2020 р. №2205 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за № 1111/35394 «Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти»).

Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Закону України «Про повну загальну середню освіту» з урахуванням санітарно-гігієнічних норм. Відповідно до постанови КМУ від  23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальні екскурсії у  5-8-х, 9-ому  класах організовуються з тих предметів, з яких вони передбачені навчальними програмами  та обліковуються у класних журналах на сторінках, відведених на предмети.

Оцінювання знань здобувачів освіти 5-9 класів відбувається вербально.

Відповідно до наказу МОН  України від 20.02.2002 №128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за №229/6517 (зі змінами), наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 921 від 17.08.2012, наказом МОН  № 401 від 08.04.2016) здійснюється поділ класів на групи при вивченні інформатики, української та англійської мов, трудового навчання, фізичної культури.

РОЗДІЛ ІV

ОПИС ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНІМИ ГАЛУЗЯМИ

Програма початкової освіти окреслює підходи до організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Ґрунтуючись  на компетентнісному підході до навчання, освітні програми  передбачають активне конструювання знань та формування умінь, уявлень здобувачів освіти через досвід практичної діяльності, що забезпечує формування в учнів ключових компетентностей, зазначених у статті 12 Закону України «Про освіту»:

- вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

- здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

- математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

- компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

- інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

- екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

- інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

- навчання впродовж життя, що передбачає опанування вміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

- громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного  здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

- культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

- підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі наскрізні вміння:

- читання з розумінням;

- уміння висловлювати власну думку усно і письмово;

- критичне та системне мислення;

- творчість,ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію;

- вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів є наскрізні лінії – соціально значимі надпредметні теми, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Наскрізна лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» передбачає формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливіcть сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.

Метою вивчення наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» є формування відповідального члена громади й суспільства, який розуміє принципи й механізми його функціонування, а також важливість національної ініціативи. Ця наскрізна лінія освоюється через колективну діяльність – дослідницькі роботи, роботи в групі, проєкти тощо, яка розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Завданням наскрізної лінії «Здоров'я і безпека» є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Вивчення наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» забезпечить краще розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); сприятиме розвиткові лідерських ініціатив, здатності успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

Освітні програми базової загальної середньої освіти окреслюють організацію гімназією єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової загальної середньої освіти.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів гімназії визначаються компетентнісним підходом до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності:

 Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних.

Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Відповідно до мети та загальних цілей у Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти,   затвердженому постановою КМУ від 23 листопада 2011 року № 1392 (зі змінами)  визначені  завдання, які мають  реалізувати педагоги  закладу за такими освітніми галузями: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Мистецтво», «Математика»,  «Природознавство» «Технології», «Здоров’я і фізична культура».

Освітні галузі реалізуються через навчальні предмети,  зазначені в навчальних планах типових освітніх програм, затверджених наказами МОН України:

• від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»;
• від 20.04.2018  №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» (в редакції наказу МОН України від 28.11.2019 №1493);
• від 09.08.2024 №1120 «Про затвердження змін до типової освітньої програми для 5-9 класів загальної середньої освіти».

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах затверджених наказами МОН України.

Реалізація освітніх галузей у гімназії:

  Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

- організацію навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

- предмети за вибором;

- роботу в проєктах;

- позакласну навчальну роботу і роботу гуртків;

- окремі предмети,  виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проєкти.

Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою.

РОЗДІЛ V

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.

Соціальні перетворення в українському суспільстві, воєнний стан в Україні докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Школа потребує впровадження різних форм здобуття освіти, нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, ефективному формуванню компетентностей здобувачів освіти, сучасним потребам людства. Тому змінилася позиція сучасного педагога з носія й транслятора знань на тьютора та фасилітатора. Учитель, володіючи різноманітним педагогічним репертуаром, обирає найбільш доцільні для конкретного учня форми, методи та прийоми навчання. Їх вибір для реалізації  програм має здійснюватись з позиції створення освітнього простору учнів. Це передбачає формування цілісності знань на засадах міжпредметної інтеграції й урахування вікових та індивідуальних особливостей дитини, що впливають на перебіг і результативність її навчальної діяльності й забезпечення просування за індивідуальною освітньої траєкторією в різних площинах.

У гімназії основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

- урок засвоєння нових знань;

- урок формування умінь і навичок;

- урок застосування знань, умінь і навичок;

- урок узагальнення та систематизації знань;

- урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок;

- комбінований (змішаний) урок.

Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, лекції, конференції, інтерактивні уроки (урок-квест, урок-гра, урок-семінар, урок-«суд», уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, ділові ігри тощо.

Педагогами гімназії створена модель занять на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик й інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу.

Розширено предметне навчальне середовище, створені умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи.

Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проєкти, онлайн-тести, програмовані засоби навчання та інше. Учителі не тільки самі активно використовують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму.

Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності.

Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт).

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Педагоги застосовують різні форми роботи на уроках: заняття в малих та великих групах, парах.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання вимог Державних  стандартів  протягом навчального року.

Законом України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 15) визначено, що виховний процес у закладах освіти є невід’ємною складовою освітнього процесу і ґрунтується на загальнолюдських, культурних цінностях українського народу, цінностях громадянського (вільного, демократичного) суспільства, принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини громадянина тощо.

Щоб забезпечити  можливість реалізувати право осіб на якісну та доступну освіту відповідно до їх здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей та досвіду, незалежно від віку, місця проживання чи перебування, стану здоров’я, інвалідності, соціального і майнового стану, інших ознак і обставин, у тому числі тих, які об’єктивно унеможливлюють відвідування закладу освіти, освітній процес може організовуватися з використанням  технологій дистанційного навчання (навчальні заняття, консультації, вебінари, онлайн форуми, віртуальні екскурсії тощо).

У 2024/2025 н.р.  використання технологій дистанційного навчання під час організації здобуття повної загальної середньої освіти може відбуватися  за різними вищеперерахованими формами здобуття освіти, у тому числі під час воєнного стану в Україні, карантину та інших надзвичайних обставин.

Для організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання використовується  електронна  платформа MEET та електронний журнал «Моя школа».

Водночас педагогічні працівники  мають право самостійно обирати форми, методи і засоби дистанційного навчання. При цьому не менше 30 відсотків навчального часу, передбаченого освітньою програмою закладу освіти, організовується в синхронному режимі (решта навчального часу організовується в асинхронному режимі) (п.7 Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти).

При виборі форм і методів навчання, які  учителі визначають самостійно, необхідно враховувати конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Освітня програма передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених у Державному стандарті початкової загальної освіти, затвердженому  постановою КМУ від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», у редакції постанови КМУ від 24.07.2019 року №688; Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти,  затвердженому постановою КМУ   від 23.11.2011 №1392 (зі змінами) «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти»; Державному стандарті базової середньої освіти, затвердженому постановою КМУ від 30.09.2020 №898 «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти».

РОЗДІЛ VІ

ОПИС ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ

Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти врегульовано:

•  ст. 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту»;
•  Порядком переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання, затвердженим наказом МОН України від 14.07.2015 № 762, зі змінами внесеними наказами МОН України від 08.05.2019 №621 та від 01.03.2021 №268;
• Інструкцією з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженою наказом МОН України від 03.06.2008 № 496;
• Методичними рекомендаціями щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів, затвердженими наказом МОН  України від 07.12.2018 №1362, зі змінами внесеними наказами МОН  України від 09.01.2020 №21 та від 02.09.2020 №1096;
• Методичними рекомендаціями щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом МОН України від 13.07.2021 №813;
• Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженими наказом МОН України від 13.04.2011 №329;
• Орієнтовними вимогами оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти, затвердженими наказом МОН  України від 21.08.2013 №1222;
• наказом МОН України від 02.08.2024 № 1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання»

Оцінювання в гімназії здійснюється з метою створення сприятливих умов для розвитку талантів і здібностей здобувачів освіти, формування компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей та потреб учнів, а також визначення ступеня якості освітнього процесу та шляхів підвищення його ефективності.

Основними функціями оцінювання результатів навчання здобувачів освіти є: мотиваційна, діагностувальна, коригувальна, прогностична, навчально-перевірювальна, розвивальна, виховна.

Відповідно до мети оцінювання пріоритетними є формувальна та діагностувальна функції оцінювання. Об'єктами оцінювання здобувачів освіти є результати навчання учнів, у тому числі процес їх досягнення.  Навчальні досягнення учнів підлягають формувальному і підсумковому оцінюванню.

Формувальне оцінювання, метою якого є відстеження особистісного розвитку учнів й ходу опановування ними навчального досвіду як основи компетентності та побудови індивідуальної освітньої траєкторії особистості, є невід’ємним складником освітнього процесу та здійснюється постійно. Формувальне оцінювання передбачає організацію учителем діяльності учнів щодо усвідомлення ними цілей та очікуваних результатів навчання, способів їх досягнення та визначення подальших навчальних дій щодо покращення досягнень за результатами зворотного зв’язку.

Застосування формувального оцінювання уможливлює розв'язання таких освітніх завдань: підтримання бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів; сприяння оптимальному темпу здобуття освіти учнів; формування в учнів упевненості у собі, усвідомлення своїх сильних сторін; формування в учнів рефлексивного ставлення до власних помилок і розуміння їх як невід'ємних етапів на шляху досягнення успіху; забезпечення постійного зворотного зв'язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу; здійснення діагностування особистісного розвитку та навчальних досягнень учнів на кожному з етапів навчання.

Об’єктами формувального оцінювання є: процес навчання учнів, результат їх навчальної діяльності на певному етапі навчання.

Провідна роль у формувальному оцінюванні належить критеріям, за якими воно здійснюється. Критерії оцінювання визначаються вчителем (із поступовим залученням до цього процесу учнів) відповідно до кожного виду роботи та виду діяльності учнів.

Орієнтирами для визначення критеріїв формувального оцінювання є вимоги до обов'язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначені Державним стандартом початкової освіти до певного циклу навчання (1-2 класи та 3-4 класи), і очікувані результати, зазначені в Типових  навчальних  планах  для 1-2-х та 3-4-х класів початкової школи з українською мовою навчання до типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом МОН України від 12.08.2022 року № 743-22 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2-х та 3-4-х  класів закладів загальної середньої освіти»; для учнів 5-7-х класів – рекомендації, затверджені наказом МОН України від 02.08.2024 року №1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання»; для учнів 8-9-х класів – орієнтовні вимоги, затверджені наказом МОН України від 21.08.2013 №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».

Формувальне оцінювання здійснюється шляхом:

• педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів;
• аналізу учнівських портфоліо;
• попередніх навчальних досягнень учнів;
• результатів діагностувальних робіт;
• самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів;
• оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;
• застосування прийомів отримання зворотного зв'язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу.

У початкових класах учителі дотримуються алгоритму діяльності під час організації формувального оцінювання та використовують інструментарій формувального оцінювання, що запропоновано у Методичних рекомендаціях щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН України від 13.07.2021 року №813.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти, результати оцінювання особистісних надбань учнів у 1-4-х класах та об’єктивних результатів навчання здобувачів освіти 1-2-х класів виражаються вербальною оцінкою.

Формулювання оцінювальних суджень, визначення рівня результату навчання здійснюється на основі Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчання учнів 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти.

Метою підсумкового оцінювання є співвіднесення навчальних досягнень учнів з обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом.

Об'єктом підсумкового оцінювання є результати навчання здобувачів освіти початкової школи  за рік.

Під час підсумкового оцінювання зіставляються навчальні досягнення учнів з очікуваними результатами навчання, з урахуванням Орієнтовної рамки оцінювання. Основою для підсумкового оцінювання результатів за рік є: результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані у щоденниках спостережень, спостереження вчителя в процесі формувального оцінювання. Результати підсумкового річного  оцінювання фіксуються в Класному журналі та свідоцтвах досягнень.

Відповідно до рішення педагогічної ради (протокол №1 від 30.08.2024 року) оцінювання об’єктивних результатів навчання здобувачів освіти 1-4-х класів здійснюватиметься вербально.

З метою реалізації індивідуального підходу до учнів під час підсумкового оцінювання результатів навчання та створення можливостей здобувачам освіти виявляти відповідальність за власне учіння і досягати максимально можливих результатів навчання за 10-15 днів до кінця навчального року узагальнюються результати навчання учнів з предметів вивчення /інтегрованих курсів за кожним блоком обов'язкових результатів навчання, який окреслений у свідоцтві досягнень, та визначається стан сформованості/рівень результатів навчання учня/учениці з урахуванням динаміки їх формування.

Педагогічні працівники, які працюють у 1-4-х класах,  дотримуються конфіденційності під час інформування учнів та їхніх батьків про результати оцінювання.

У кінці навчального року учні 1-4-х  класів отримують свідоцтва досягнень, де фіксується розгорнута характеристика результатів навчання учнів, здобутих протягом навчального року. 

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень як окремих учнів, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Система оцінювання учнів 5-7-х класів має на меті допомогти вчителеві конкретизувати навчальні досягнення учнів і надати необхідні інструменти для впровадження об’єктивного й справедливого оцінювання результатів навчання.

Оцінюванню підлягають результати навчання учнів 5-7-х класів з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента навчального плану закладу освіти. Оцінювання результатів навчання учнів зорієнтовано на ключові компетентності й наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом базової середньої освіти, затвердженим Постановою КМУ від 30 вересня 2020 р. №898.

Оцінювання учнів 5-7-х класів здійснюється згідно наказу МОН України від 02.08.2024 №1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання».

  Згідно  рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти (далі – рекомендації), семестрове оцінювання передбачає оцінювання груп загальних результатів за критеріями, наведених у додатках 1 та 2 до рекомендацій. На підставі оцінок за окремі групи результатів виставляється загальна оцінка результатів навчання за семестр. Оцінки за окремі групи результатів і загальна оцінка за семестр виставляється в класний журнал і Свідоцтво досягнень. Річне оцінювання здійснюється на підставі загальних оцінок за перший і другий семестри (рішення педагогічної ради від 30.08.2024, протокол №1).

   Згідно рекомендацій, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 №1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання», основними видами оцінювання є формувальне, підсумкове та державна підсумкова атестація.

       Формувальне (поточне) оцінювання, окрім рівневого та бального здійснюється у формі самооцінювання, взаємооцінювання учнів, оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо).

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Поточне та підсумкове оцінювання здійснюється для учнів 5-7 класів за шкалою від 1 до 12 та  згідно правил і процедур, визначених в розділі ІІ рекомендацій, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України  від 02.08.2024 №1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання».

Наприкінці тем відповідно до ст.17 Закону України «Про повну загальну середню освіту» виставляється тематична оцінка.

При семестровому оцінюванні  враховуються результати контролю груп загальних результатів навчання за критеріями, що наведені   в   додатках 1 та 2 до наказу  МОН України від 02.08.2024 р. № 1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання». На підставі оцінок за окремі групи результатів виставляється  загальна оцінка результатів навчання за семестр. Оцінка за семестр може бути скоригованою.

 Річне оцінювання здійснюється на підставі загальних оцінок за перший і другий семестри. Річна оцінка також може бути скоригованою.

Фіксація записів семестрового та річного оцінювання в журналі проводиться в окремій колонці без дати. Фіксація результатів підсумкового оцінювання відбувається також у Свідоцтві досягнень, де семестрове та річне оцінювання результатів навчання здійснюється за 12-бальною шкалою, а його результати позначаються цифрами від 1 до 12.  Графа «Характеристика навчальної діяльності» заповнюється класним керівником за результатами спостережень, проведених спільно з вчителями-предметниками, які працюють з класом. Заповнення графи здійснюється шляхом виставлення відповідної позначки навпроти сформованого уміння. Заповнення цієї графи здійснюється по завершенню кожного навчального року або в разі зміни здобувачем освіти навчального закладу.

При навчанні у дистанційному, змішаному режимах оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, зокрема відеоконференц-зв’язку та онлайн застосунків для оцінювання.

Для учнів 5-х класів (рішення педагогічної ради від 30.08.2024 року протокол №1) здійснюється бальне оцінювання, а його результати позначаються цифрами від 1 до 12.

Оцінювання здобувачів освіти 8-9-х класів здійснюється відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН України від 13.04.2011 року №329 та Орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН України від 21.08.2013 року №1222 (зі змінами, внесеними згідно з наказом МОН №1009 від 19.08.2016 року) «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».

Результати навчання здобувачів освіти 8-9 класів підлягають поточному, підсумковому тематичному, семестровому й річному оцінюванням.

Зокрема, при виставленні тематичної оцінки учням,  мають враховуватись всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми.

Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та інші).

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту.

Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. При виставлення річної оцінки мають враховуватися: динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом року; важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах, тривалість їх вивчення та складність змісту; рівень узагальнення й уміння застосовувати набуті протягом навчального року знання тощо.

Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття початкової, базової середньої чи профільної середньої освіти, вимогам державних стандартів здійснюється шляхом державної підсумкової атестації (у разі її проведення). Зміст, форми і порядок проведення державної підсумкової атестації визначаються і затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Оцінювання навчальних досягнень дітей з ООП здійснюється згідно з методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами та обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою.

Додаток

до освітньої програми

на 2024/2025 н.р.

Навчальний план
для 1 – 4 класів з українською мовою навчання

(за типовою освітньою програмою під керівництвом Савченко О.Я.)

Навчальний  план для 5-9 класів

з українською мовою навчання (5-7 кл.)

Навчальний  план для 5-9 класів

з українською мовою навчання (8-9 кл.)

« повернутися